Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон 15 серпня 2026 року на церемонії з нагоди 81-ї річниці звільнення Кореї від колоніального правління Японії 1910–45 років запропонував КНДР розпочати прямі переговори про завершення Корейської війни та пообіцяв прагнути мирного співіснування на Корейському півострові.
Архітектура безпеки за версією Сеула
У промові Лі Чже Мьон наголосив на необхідності формування багаторівневої системи безпеки для запобігання ескалації міжкорейської конфронтації та кризам. Він заявив, що дві Кореї повинні поважати одна одну та припинити непотрібні конфронтації, а також висловив сподівання, що Південна та Північна Корея зустрінуться віч-на-віч і домовляться про мирне співіснування та взаємне зростання.
Президент поставив собі за мету досягнути припинення війни та заміни нестабільної системи перемир’я тривалим миром. У ході переговорів пропонується обговорити ефективні способи зупинки нарощування ядерного потенціалу Півночі.
Позиція Пхеньяна та історичний контекст
Розділені Південна і Північна Кореї технічно залишаються у стані війни з моменту завершення Корейського збройного конфлікту 1950–53 років перемир’ям, а не мирним договором. Угоду про перемир’я представники Пхеньяна підписали із командувачем силами ООН; тодішній уряд Південної Кореї відмовився її підписати.
Пхеньян не реагує на заклики Лі Чже Мьона до діалогу і залишає їх без відповіді. Північна Корея відхилила пропозиції президента, розкритикувала план Сеула зі створення атомних підводних човнів і засудила спільні військові навчання США та Південної Кореї. Лідер КНДР Кім Чен Ин відмовився від політики возз’єднання, назвавши Південну Корею найбільш ворожою державою, та наказав посилити оборону на лінії фронту.
Лі Чже Мьон вступив на посаду президента у червні минулого року і відтоді заявляє про прагнення діалогу з Північчю.
Залишити відповідь