Ухвалений Конгресом США законопроєкт про антиросійські санкції має пряме значення для міжнародної політики, оскільки торкається третіх країн, які ведуть торгівлю з Росією. 17 вересня 2026 року Міністерство закордонних справ Китаю у відповідь на документ заявило, що такі обмежувальні заходи не мають підстав. Законопроєкт був внесений сенаторами Ліндсі Ґремом і Річардом Блюменталем, а 16 вересня 2026 року Палата представників США остаточно його підтримала.
Що саме передбачено у документі
Законопроєкт надає президенту США повноваження запроваджувати мита до 100% проти країн, які продовжують купувати російські енергоносії. Документ також розширює обмеження проти російського військового керівництва, фінансового й енергетичного секторів, іноземних постачальників і суден тіньового флоту. Саме ця норма про мита проти покупців російських енергоносіїв і викликала реакцію Пекіна.
Позиції Китаю та Індії
Речник МЗС КНР Ґо Цзякунь заявив, що торговельна співпраця Китаю з іншими країнами не спрямована проти жодної третьої сторони і не повинна зазнавати втручання з боку третіх країн. У Пекіні наголосили, що виступають проти екстериторіальної юрисдикції та односторонніх санкцій, не санкціонованих Радою Безпеки ООН. МЗС Індії повідомило, що «взяло до відома» ухвалений документ, і заявило, що Нью-Делі продовжуватиме закуповувати енергоносії у різних постачальників з огляду на «ринкову динаміку».
Залишити відповідь